- розкричатися
- —————————————————————————————розкрича́тисядієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розкричатися
Смотреть что такое "розкричатися" в других словарях:
розкричатися — чу/ся, чи/шся, док. 1) Почати дуже кричати; підняти крик. 2) Почати лаятися, сваритися, говорити з надмірною гарячковістю … Український тлумачний словник
розгомонітися — ню/ся, ни/шся, док. 1) Почати багато і довго говорити, захопившись розмовою. 2) розм., рідко. Розшумітися, розкричатися. 3) рідко. Почати розмову про що небудь … Український тлумачний словник
розгукатися — I а/ється, док., рідко. Розбушуватися, розігратися (про природу). II а/юся, а/єшся, док., рідко. Те саме, що розкричатися … Український тлумачний словник
розквилитися — лю/ся, ли/шся, док., фольк. Почати видавати сильні, гучні звуки; розкричатися (про птахів). || перен. Почати плакати, ридати; розплакатися, розридатися … Український тлумачний словник
розкудкудакатися — розкудкуда/чуся, розкудкуда/чешся і розкудкуда/каюся, розкудкуда/каєшся, док. 1) Почати дуже й довго кудкудакати. 2) перен., розм. Розкричатися, розбурчатися … Український тлумачний словник
розпорощатися — щу/ся, щи/шся, док., рідко. Те саме, що розкричатися 1) … Український тлумачний словник
розрепетуватися — у/юся, у/єшся, док., розм. Почати багато і довго репетувати. || на кого. Голосно розкричатися на кого небудь … Український тлумачний словник
розгукатися — дієслово доконаного виду розбушуватися рідко розгукатися дієслово доконаного виду розкричатися рідко … Орфографічний словник української мови
розпорощатися — дієслово доконаного виду розкричатися рідко … Орфографічний словник української мови
